У Миколи Федорука одна любов на все життя – Чернівці*

З ЛЮБОВ"Ю ДО МІСТА, З ПОВАГОЮ ДО ЧЕРНІВЧАН / Об этом сообщает ukr-vpered.in.ua со ссылкой на СМИ.

Напередодні парламентських виборів відомі чернівчани та представники всеукраїнських організацій, які займаються проблемами місцевого самоврядування, поділилися своїм баченням того, який народний депутат потрібен нашому місту.

Мирослав Пітцик, випускник Чернівецького державного університету, 22 роки очолював дирекцію Асоціації міст України, з ініціативи якої розпочалось впровадження децентралізаційної реформи:

– Микола Федорук у парламенті очолює підкомітет із питань місцевого самоврядування. Це той підкомітет, який, як фільтр, першим оцінює нові законодавчі ініціативи щодо децентралізаційної реформи. Якщо його підкомітет дає добро – далі відкриті двері для розгляду в комітеті та в залі Верховної Ради. Знання справи і досвід є доброю запорукою успіху, і цей випадок не виняток. Я застав той час, коли з напрацьованими законопроектами Асоціації доводилося звертатися по підтримку до Миколи Трохимовича, і можу стверджувати, що децентралізаційна реформа стала успішною завдяки таким професіоналам, як Микола Федорук.

Із ним ми знайомі з перших днів його роботи міським головою Чернівців. В Україні не так багато міст, яким таланило на міських голів, їх можна перелічити на пальцях. І Чернівці одне з них. Я маю свою формулу успішного мера – треба мислити категоріями проектів та реалізовувати їх спільними зусиллями. Перші в Україні глобальні проекти – комплексна реконструкція знакових для міста Чернівців об’єктів. Згадайте вулицю Кобилянської, площі Філармонії, Театральну, Пресвятої Марії. Можна ще багато називати новацій, які були впроваджені в Чернівцях. Це і парад комунальної техніки, і фестиваль ресторанів…

Інноваційний підхід до справи – характерна риса Миколи Федорука. Ця риса стала неоціненною під час його роботи у Верховній Раді України, зокрема при законодавчому забезпеченні децентралізаційної реформи.

Таких людей побільше б у парламент – професіоналів, мовчазних патріотів, які просто якісно роблять свою справу на благо України.

Хоча буває й таке, що з нашої доброї волі туди потрапляють далеко не найкращі. Парадокс. На цьому ж окрузі до парламенту хоче потрапити Оксана Продан, яка разом зі своїм чоловіком дестабілізують Чернівці з десяток років. Це ж вона була одним із режисерів відправки у відставку Федорука та Каспрука і втрати держбюджетом лише в 2018 році 26 млрд грн на акцизі з пального. Є й такі кандидати. Благо, що маємо можливість самостійно обирати. Тож думаймо.

Ірина Коротун, доктор архітектури, професор, доцент, в.о. завкафедри архітектури та збереження об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича:

– У Миколи Федорука є одна любов на все життя. Він однолюб. Однолюб, який закоханий у Чернівці. У їх вузенькі бруковані вулички, у вулицю Кобилянської з її різнокольоровими фасадами, у величні архітектурні споруди Главки. Мені довелося тісно з ним працювати, коли ми декілька років добивалися, щоб резиденцію нашого університету включили до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це була з одного боку цікава й титанічна робота, а з іншого – важка і бюрократична. Деколи виникали ситуації, коли руки починали опускатися. На що Микола Трохимович завжди казав: "Ірино Вадимівно, ми мусимо це зробити. Якщо не ми зараз, то хто коли? Ми мусимо зберегти цю пам’ятку для майбутнього". Дивовижна цілеспрямованість і віра. Таким і має бути політик.

Троян Єремійчук, заслужений працівник освіти України:

– З Миколою Трохимовичем ми разом працювали в міській раді в складні роки економічних і політичних потрясінь. Він мене довго вмовляв висунути свою кандидатуру на секретаря міськради. Я, чесно кажучи, побоювався, бо перед тим працював лише в освіті, хоча й на керівних посадах. Він же казав: "Трояне, головне, що ти порядний чоловік, а досвіду набудеш". Ми з ним були міцною командою, вибудуваною на цілковитій довірі. Ми і досі дружимо. Мене в ньому завжди вражав ґрунтовний підхід до рішень і вміння бачити на декілька кроків наперед розвиток ситуації. Він ще 15 років тому говорив, що ми змушені будемо дійти до того, щоб передавати більше повноважень і ресурсів громадам на місця. І тепер його політична доля склалася так, що в парламенті він займається питаннями децентралізації влади. Тож я впевнений, що він і в наступному парламенті буде вирішувати проблеми місцевого самоврядування.
Закликаю чернівчан прийти на вибори і віддати свій голос за Миколу Трохимовича Федорука.

Лідія Порфирюк, чернівчанка, пережила дві успішні операції пересадки печінки:

– Микола Трохимович для мене, як другий тато. Коли біда вперше прийшла в нашу родину і мені довелося пересаджувати, частину печінки від рідної сестри, для України на той час це була унікальна операція. На її проведення потрібні були чималі кошти. Ми звернулися до нашого мера Миколи Федорука. Він допоміг, і нам виділили кошти з бюджету. Пізніше нам виділяли постійно кошти на реабілітацію. Микола Трохимович з того часу опікується мною, як рідною. Нещодавно мені робили другу пересадку печінки. І знову допомагав Микола Трохимович. Для мене, нашої родини, він став янголом-охоронцем. Я ніби перебуваю під його постійним захистом. Низький уклін йому. І бажаю виграти вибори, щоб знову представляти Чернівці у Верховній Раді.

Василь Кошман, голова обласної профспілки працівників культури, заслужений діяч мистецтв України:

– Миколу Федорука знаю ще з 80-х років, коли він лише приїхав на наш завод "Гравітон" молодим спеціалістом-інженером. Та він ніколи не зациклювався тільки на роботі. Він завжди був носієм передових поглядів та ідей. Його любов до Чернівців, до їх культури, архітектури, до їх вікової літературно-мистецької спадщини – це щось неземне. Думаю, що Чернівцям і чернівчанам пощастило, що в них був такий міський голова, а зараз є такий народний депутат від міста. Чернівці в нього в душі. І я сподіваюся, що він ще чимало доброго зробить для міста.

Ігор Арійчук, заслужений лікар України, завідувач урологічним відділенням, директор центру ендоурології та літотрипсії:

– У свідомості жителів міста Чернівців Микола Трохимович асоціюється з мером міста. Чув, що у Верховній Раді його теж так називають.

Чого кажуть, що він мер? Бо громада його не знімала, вона не висловлювала недовіру через вибори. Тобто, для чернівчан, які його обирали, він назавжди залишився мером.

Ми, медики, професіонали, розуміємо, що треба давати дорогу молодим, щоб молодь ішла в операційну, щоб молодь ішла в керівництво державою. Та, будемо відвертими, якщо лише молодь буде йти в операційну, то при всьому її бажанні, все зробити нормально вона не зможе. Тому що, як в медицині, так і політиці, і у Верховній Раді, повинні бути люди, які знають роботу, мають досвід, знають, як цю роботу виконати, а досвід можуть передати молодим. Тому для того, щоб держава стала успішною, маємо поєднувати молодість і досвід.

Микола Трохимович професіонал у політиці, у місцевому самоврядуванні, в державному управлінні, і працює у сфері, яку досконало знає.

Відгуки з соцмереж

Людмила Ладоніна: Миколо Трофимовичу, коли Ви були мером міста Чернівців, був порядок. Такого господаря після Вас не було. Велике прохання – проконтролюйте, будь ласка, ситуацію з "Українською книгою".

Nenlia Tahieva: Ніхто про місто не турбувався так, як Ви! Дякуємо! Ми за Вас!

Анна Лонюк: Миколо Трохимовичу, завдяки Вашій небайдужості, у Чернівцях було відроджено багато давніх і започатковано нових традицій! Чернівчани щиро дякують Вам за це!

Руслан Прокоп’єв: Миколо Трохимовичу, потрібно Вам повертатися до Чернівців та з новими силами братися за розвиток славного міста у всіх напрямках, започатковувати нові проекти та розширювати ті, що існують… Ви завжди говорили, VIRIBUS UNITIS – спільними зусиллями, тож спільними зусиллями потрібно відновити місто після довгих років застою... З вірою та надією, з найкращими побажаннями!

Володимир Банар: Миколо Трохимовичу! Краще, ніж комунальне господарство Чернівців, Вас ніхто не знає. Впевнений, що чернівчани проголосують за Вас на дострокових парламентських виборах, але щось потрібно робити з інфраструктурою міста, бо в іншому випадку Чернівці перетворяться з міста, в якому варто було жити (за вашої каденції голови), у звичайну провінційну діру, з якої хочеться кудись втекти.

Anastasia Karelskih-Mamayeva: Сумую за тими часами, коли Ви були ґаздою нашого чарівного міста. Був порядок. Тепер "убили" та занедбали місто вщент... Боляче дивитися на те, як все руйнується. Особливо наша центральна частина, архітектурна спадщина. Онукам не буде що показати.

Svitlana Bilenkova: Якби не сміливі й далекоглядні рішення колишнього міського голови, Миколи Федорука, започатковані протягом 2003-2007 років, то з міста сьогодні взагалі нічого цінного не залишилося б. Чернівці у ті часи були першим містом в Україні, яке втілило в життя "пілотний" проект щодо збереження міських земель (в т.ч. цінних в історико-культурному значенні). Саме він і спромігся вивести культурний спадок міста на державницький і міжнародний рівень. Тому вважаю, треба ставитися до рідної історії справедливо і пам’ятати не тільки помилки, а й прийняті прогресивні рішення, які й досі є незламними і непорушними.

* — передвиборча реклама


Джерело статті: “http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=114112”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя